Неділя 16-та по П’ятидесятниці

У 16-ту неділю після П’ятидесятниці, за Літургією згідно з церковним статутом читається євангельська притча про таланти (Мт. 25:14-30). Всі, хто ходить до храму, знають цю притчу, ті, хто читав Євангеліє, її пам’ятають. Притча оповідає про те, як одній людині дали п’ять талантів, а другій — два таланти, ще комусь — один. А коли той, хто роздавав таланти, зажадав звіту про їх використання, виявилося, що той, хто отримав один талант, взагалі ніяк його не використав, а просто зарив. Словами цієї притчі Господь засудив кожного, хто зариває свій талант, хто його приховує, хто не використовує свій талант для створення благ, духовних або матеріальних, на користь ближньому своєму.

Дуже часто наявність талантів викликає в оточуючих почуття заздрості. Якщо хтось, не маючи особливих талантів, бачить поруч із собою людей обдарованих, то у нього може виникнути комплекс неповноцінності. Навпаки, людина, наділена талантами, може втратити почуття самоконтролю і сприймати отриманий від Бога талант як свою власну чесноту, як результат своїх власних праць і тому звеличуватися над оточуючими, насамперед над тими, хто талантів не має.

Розмірковуючи на цю тему, святий Василій Великий говорить, що людина, яка не має талантів, не повинна зневажати себе, а той, хто має таланти, не повинен зневажати талант необдарованого. Ні в якому разі наші здібності і те, що стало результатом їх розвитку — становище в суспільстві і державі, наявність матеріальних благ, — не повинні стати причиною до того, щоб ми дивилися зверху вниз на тих, хто від Бога цих дарів не отримав, і щоб успіхи, що виникають з наших талантів, ми приписували самі собі, а не дякували Богові щодня за дар, який Він нам дав.

У цей день Божественну Літургію у храмі звершив настоятель священик Роман Світлик.

Фото Михайла НОВОСАДА.

Переглядів: 20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *